ПЕРШІ РЕЗУЛЬТАТИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ МЕТЕОРОЛОГІЧНИХ СПОСТЕРЕЖЕНЬ В ОБСЕРВАТОРІЇ НА ГОРІ ПІП ІВАН

Чорногора є найвищим гірським хребтом в Українських Карпатах. Тут розташовані шість вершин з висотою понад 2000 м над рівнем моря. Масив є кліматичним бар'єром для мас повітря по лінії північний захід – південний схід. Його вивчення має велике значення для розуміння фізико-географічних процесів цілого регіону. На додаток масив Чо-рногори є малодосліджений порівняно з іншими гірськими масивами Карпат.

На горі Піп Іван 29 липня 1938 року було відкрито Високогірну Метеорологічно-астрономічну обсерваторію (ВМАО). Обслуговував її Національний інститут метеорології (Польща). У приватних архівах були знайдені перші ре-зультати метеорологічних спостережень з Обсерваторії (жовтень 1938 – липень 1939). У них відображено значну ди-наміку добових змін параметрів погоди, що характерно для цих висот. Середньомісячні значення атмосферного тис-ку були нижчими для зимових місяців, ніж у літні місяці. Середня температура на г. Піп Іван за 10 місяців становила 0,8 °С. Варто відзначити, що загальна кількість опадів за період дослідження у Чорногорі була 942,5 мм. Постійний сніго-вий покрив на г. Піп Іван лежав від 5 грудня до 9 квітня. Середня швидкість вітру за 10 місяців становила 9,7 м∙с^–1.

До початку Другої світової війни тут також була філія Астрономічної обсерваторії Варшавського університету. Місце є чудовим з точки зору віддаленості від джерел світла. Проте середня хмарність у жовтні 1938 – липні 1939 р. на г. Піп Іван становила 7,6 (за шкалою 0–10). Протягом 10 місяців було всього лише 18 днів із середньою хмарністю менше 20 %. Це дуже мало як для астрономічних обсерваторій.

Із доступних нам джерел точно знаємо, що за часів радянської окупації (з половини 1940 до червня 1941 р.) тут усе ще функціонувала метеорологічна станція із широким колом досліджень. Імовірно, після розпаду СРСР дані залиши-лись в архівах Російської Федерації. Після Другої світової війни Обсерваторія була залишена та піддана руйнації.

Сьогодні Прикарпатський національний університет ім. Василя Стефаника і Варшавський університет активно відновлюють будинок. Інституція має назву Міжнародний науковий центр "Обсерваторія". У ній вже 24/7 діє українсь-ко-польський гірський пошуково-рятувальний пост. Також плануються підрозділи: метеорологічні й астрономічні спостереження, комплексні науково-дослідні лабораторії науковців із широким спектром досліджень наук про Землю і середовище, місце практик для студентів і прихисток для туристів. Нещодавно (22 лютого 2019 р.) Прикарпатський університет підписав грантову угоду "Адаптація колишньої обсерваторії на горі Піп Іван для потреб високогірного рятувального центру", в якій передбачено встановлення сучасної метеорологічної станції, у межах якої плануються широкомасштабні дослідження з використанням автоматичної техніки вимірювання таких параметрів: атмосфер-ний тиск (PA), температура повітря (середня – ТМ, мінімальна – ТN і максимальна – ТХ), хмарність (СС), опади (RR), товщина снігового покриву (SD), швидкість і напрямок вітру (WS і WDu). Базуючись на показниках сухого та вологого термометра і сенсора вологості, будуть розраховані своєчасні та середні значення тиску водяної пари (VP), віднос-ної вологості (RH), температури точки роси (DWPT), дефіцит вологості (VPD), а також евапотранспірація (ET). В Об-серваторії ще готуються до встановлення прилади сонячного випромінювання з великим спектром досліджуваних параметрів – від тривалості сонячного сяйва (SUD) чи альбедо (AL) до вимірів ультрафіолету А (UV-A) і Б (UV-B). До метеорологічної станції входитиме теж система моніторингу якості повітря, що замірятиме хімічні гази в атмос-фері (e.g. O₃, SO₂, N_x, CO i CO₂). За підтримки інших інституцій спектр моніторингу якості повітря буде розширено.

Пункт для метеорологічних спостережень в МНЦ "Обсерваторія" є унікальним. Дослідники матимуть можливість постійного моніторингу елементів атмосфери і природного довкілля загалом на висоті більше 2000 м над рівнем моря Метеорологічні дослідження в цьому місці є обґрунтованими і будуть основним завданням роботи Обсервато-рії. Об'єкт щоденно використовуватиметься з метою попередження лавинної небезпеки чи у формі пошуково-рятувального пункту. Зважаючи на велику важливість цього гірського масиву в кліматичному відношенні, а також для розуміння фізико-географічних процесів загалом у регіоні, варто задіяти комплексне вивчення його середовища. Разом із спостереженнями, проведеними в інших районах Карпат, це дозволить нам повною мірою зрозуміти кліма-тичні особливості, а також природнє середовище цілої системи Карпатських регіонів.

Вступ. Постановка проблеми. Гірське середови-ще, особливо високогірне, є системою взаємопов'яза-них біотичних, абіотичних і атмосферних елементів [1]. Гірські екосистеми дуже чутливі до коливань і змін клі-мату [14]. Екстремальні погодні ситуації (напр., сильні опади, теплові хвилі, морози, сильні вітри) здатні ефек-тивно, іноді постійно, змінювати форму долин, профілі нахилів або рослинний покрив.

Карпати утворюють континентальний бар'єр, що впливає на клімат і функціонування екосистем у сусід-ніх регіонах. Щодо клімату Східні Карпати, у тому числі Чорногора, мало досліджені порівняно з іншими гірсь-кими масивами у Європі. Чорногора є найвищим гірсь-ким хребтом в Українських Карпатах. Тут розташовані шість вершин з висотою понад 2000 м над рівнем моря. Вона утворює кліматичний і гідрологічний бар'єр на лінії північний захід – південний схід.

Піп Іван (Попіван – давня назва гори, яку дотепер використовує місцеве населення, також називають – Чорна Гора) розташований на крайньому півдні Чорно-гори (ϕ = 48°02'46" and λ = –24°37'42") і має висоту 2028 м над рівнем моря. 29 липня 1938 року урядом Польщі тут було відкрито Високогірну Метеорологічно-астрономічну обсерваторію (ВМАО). Її діяльність пере-рвав початок Другої світової війни. Обсерваторія про-працювала неповний рік. Усі найважливіші записи спос-тережень зникли безслідно. До наших днів збереглись лише результати метеорологічних спостережень (пол. Wyniki Spostrzeżeń Meteorologicznych), що проводились тричі на день для кліматичних цілей. Їхні копії були ща-сливо знайдені в приватних колекціях і попередньо представлені у виданні "Review of Geophysics" з порів-нянням до результатів в Обсерваторії на горі Каспрів Верх, що в Татрах [21].

Про відбудову Обсерваторії на г. Піп Івані почали говорити, ще в 90-х роках ХХ століття [4]. Однак тільки сьогодні завдяки консорціуму Прикарпатського націо-нального університету ім. Василя Стефаника та Вар-шавського університету вдалось приступити до актив-них дій відновлення колишньої Високогірної Метеоро-логічно-астрономічної обсерваторії. 22 лютого 2019 підписано грантову угоду щодо проекту "Адаптація колишньої обсерваторії на горі Піп Іван для потреб високогірного рятувального центру" в рамках якої передбачено встановлення автоматичної метеорологічної станції. Про історію Обсерваторії та її дослідження було написано багато матеріалів, здебільшого в польських виданнях, проте також було здійснено й українознавче експедиційне дослідження її будівництва [8; 9; 17; 18; 32]. Утім недостатньою є інформація, в українській науці зокрема, про погодні умови, які фіксувалися на г. Піп Іван на початку існування Обсерваторії.

Історія досліджень клімату Чорногори та аналіз останніх публікацій. У Чорногорі перші кліматичні дослідження проводилися за ініціативою Татранського Товариства ще в 1870-х роках. Були вони нерегулярними [31]. Регулярні метеорологічні спостереження почалися в 1899 р. на Ботанічній і Сільськогосподарській станції, що на полонині Пожижевська. Вимірювання проводилися три рази на день і включали: середню, мінімальну і максимальну температуру повітря, тиск водяної пари, відносну вологість повітря, випаровування, атмосферні опади, атмосферний тиск, температуру грунту, напрямок і швидкість вітру, хмарність і напрямок руху хмар, актинометричні та геліометричні спостереження [3]. Проте спостереження обмежувалися до періоду вегетації, тобто з початку червня до кінця вересня.

Станція працювала до 1939 року, з перервами під час Першої світової війни. Опубліковані результати цих вимірювань можна знайти в щорічниках журналу "Кос-мос" [28; 29; 30]. Інформація про радіацію та тривалість сонячного сяйва в Чорногорі була представлена в публікаціях доктора Едварда Стензома [24–27].

Новий імпульс до метеорологічних вимірювань в Чорногорі дало відкриття Обсерваторії на г. Піп Іван. Основним її завданням було проведення метеорологічних спостережень як частини мережі метеорологічних станцій Національного метеорологічного інституту (пол. Państwowego Instytutu Meteorologicznego), що у Варшаві, сьогодні Інститут метеорології і водного господарства (пол. Instytut Meteorologii i Gospodarki Wodnej). Спостереження проводилися тричі на день для кліматологічних цілей. Їх доповнювали кожні три години (8 разів на день) спостереженнями для синоптичних цілей (записи зникли). Забезпечення обсерваторії метеорологічними інструментами того часу було дуже сучасним.

Станція входила до мережі станцій першого порядку Національного Метеорологічного Інституту. Серед інших налічувалося понад 20 самозаписуючих інструментів і близько 30 простих приладів, таких як термометри, барометри, гігрометри та ін. Запланована наукова програма досліджень у сфері метеорології, кліматології чи геофізики включала: повітряні потоки, висотні інверсії (як температура, так і опади), випромінювання тепла чи іонізація атмосфери [7]. Робота Обсерваторії була перервана початком Другої світової війни.

У 30-х роках старші генерали охоче займалися проблемами невійськового характеру (Гуцульщиною чи то перспективними польськими колоніями в Африці або Бразилії). Тож ідея побудови обсерваторії виникла в 1935 році серед членів Товариства Приятелів Гуцульщини (пол. Towarzystwa Przyjaciół Huculszczyzny). У цей самий час варшавським астрономам була необхідна нова Обсерваторія у місцевості з достатньо чистим повітрям і відносно малою хмарністю. Сприятливою обставиною була та, що тогочасний головуючий Ліги Протиповітряної й Газової Оборони (пол. Liga Obrony Powietrznej i Przeciwgazowej) 60-річний генерал Бербецький підтримував астрономічні дослідження. Із бюджету цієї інституції, однієї з найбільших і дуже впливових організацій у довоєнній Польщі, було профінансовано будівництво Обсерваторії. "Приятелі Гуцульщини" зуміли переконати Лігу Протиповітряної і Протигазової Оборони виділити на цілі будівництва у важкі й бідні передвоєнні роки мільйон злотих. Ці кошти були виплачені із соціальних фондів, більшість з яких були віддані оплату виробленого закордоном обладнання. Це з часом стало причиною появи неформальної назви об'єкта Білий Слон (тобто такого, що дістався дорогою ціною). Було вирішено, що основним завданням Обсерваторії буде проведення метеорологічних спостережень. Управління всією обсерваторією було доручено Національному метеорологічному інституту, де прикладне значення експлуатації високогірного об'єкта було цілком виправданим, зважаючи на високу вартість утримання [10; 13]. Оскільки Обсерваторія знаходилась на кордоні держав, то її перш будували і з військовою ціллю також як демонстрацію сили. Вартим уваги є факт, що кафедра астрономії Варшавського університету символічно брала участь в утриманні Обсерваторії, періодично делегуючи на об'єкт одного із своїх асистентів [11; 12]. Він кожної погодної ночі робив знімки і проводив дослідження над фізикою зірок. Численні фотографії виконувались астрографом англійської компанії "Grubb and Parson".

У 1958 році на полонині Пожижевська відновив свою роботу Високогірний біологічний стаціонар (1429 м н.р.м.) Інституту екології Карпат Національної академії наук України. А вже через рік на тій же полонині була запущена метеорологічна станція (1451 м н.р.м.), де метеорологічні записи проводяться 8 разів на день до сьогодні.

Нині метеорологічні вимірювання також проводяться у Чорногірському географічному стаціонарі Львівського університету. Стаціонар заснований професором Гаврилом Міллером в 1978 році на висоті приблизно 980 м н.р.м. Він розташований у верхній частині долини річки Прут на північний схід від гори Говерла (2061 м н.р.м.). На основі проведених спостережень Петлін і Матвіїв визначили для Чорногори вертикальний температурний градієнт і вертикальні термічні зони.

Вертикальний градієнт на кожні 100 м узимку становить близько –0,3 °С, улітку –0,6 °С, середньорічний –0,47 °С [16]. Було виділено чотири вертикальні термічні зони: помірна, прохолодна, помірно-холодна і холодна.

Помірна термічна зона простягається між 450–850 м н.р.м. із сумою активних температур вище + 10 °С, що дорівнює 1750 градусів. Прохолодна зона займає висоти 850–1250 м н.р.м. із сумою активних температур близько 1000–1750 градусів. На висотах 1250–1500 м н.р.м. розташована помірно-холодна зона із загальною кількістю активних температур близько 600–1000 градусів.

Вище 1500 м н.р.м. до найвищих вершин, включаючи г. Піп Іван (2028 м н.р.м.) і Говерлу (2061 м н.р.м.), простягається холодна термічна зона із загальною кількістю активних температур до 600 градусів [16].

У Чорногорі також проводилися сучасні короткотермінові дослідження, і для деяких частин масиву були ідентифіковані топоклімати [6; 15; 19]. Попри відносно тривалий період реєстрації даних на метеорологічній станції на Пожижевській, немає досліджень, що базуються на багаторічних спостереженнях, наприклад змін клімату Чорногори. Перший аналіз базових параметрів клімату Чорногори та його довготривалих змін лише нещодавно було представлено Скриником і Блажейчиком. Автори порівняли клімат Чорногори та його зміни щодо інших гірських масивів Центральної Європи [20].

Загальний огляд клімату Карпат, у тому числі й Чорногори, можна знайти в дослідженнях проекту CARPATCLIM [2; 22; 23]. Проект передбачає просторовий розподіл (роздільна здатність 0,1° в десятковій системі) різних елементів клімату з різними часовими кро-ками (добові, місячні, річні та багаторічні). Кліматичні дані охоплюють період 1961–2010 рр.

Мета опрацювання. Вважаємо чудовою нагодою представити в окремому аналізі перші результати ме-теорологічних спостережень з ВМАО перед початком Другої світової війни, оцінити доцільність їхнього про-ведення саме в цьому місці. Також окреслити загальний спектр запланованих досліджень, проте більше звернути увагу на метеорологічні дослідження, що будуть проводитись у межах уже відновленого Міжнародного наукового центру "Обсерваторія".

Матеріали і методи. Копії Результатів метеороло-гічних спостережень з Обсерваторії на г. Піп Іван були знайдені в приватних колекціях. Для цілей подальшої обробки та аналізу вони були оцифровані. Аналіз здійснювався у програмі SPSS 25. ВМАО розташову-валася на вершині г. Піп Іван у Чорногорі на висоті 2022 м н.р.м. (відповідно до прийнятої в Україні сис-теми відліку, сьогодні висота гори становить 2028 м н.р.м.). Її географічні координати: ϕ = 48°02'46" i λ = –24°37'42". Головний хребет масиву Чорногора йде в напрямку північний захід – південний схід. Це найвищий гірський хребет у цьому регіоні, де шість піків перевищують висоту 2000 м над рівнем моря. Гора Піп Іван є найпівденнішим із них.

Обсерваторія мала повний набір приладів метеоро-логічної станції першого порядку (у Польщі виділяють п'ять порядків). У кімнаті метеорологів, яка розміщува-лась на найвищому поверсі обсерваторії, був ртутний барометр фірми Герлах. У метеорологічному майдан-чику, розташованому на нижній терасі на східному боці будівлі Обсерваторії, була клітка з термометрами: су-хий і зволожений фірми Фуесс, максимальний ("термо-аремометр") і мінімальний також фірми Фуесс. Із арку-шів спостережень довідуємося, що у ВМАО використо-вувались для спостереження: плювіограф Йозефовича, кататермометр Фуесса, геліограф Негретті-Замбра, 2 гідрографи Фуесса і 2 термографи Річарда. Надсуча-сний гідростатичний анемограф фірми Фуесс був уста-новлений на спеціальній башті на даху будівлі (над кім-натою обсерваторів), на основі якого визначали серед-ню швидкість і напрямок вітру. Анемограф був облаш-тований системою обігріву проти зледеніння.

Результати збереглися за 10 повних місяців (жов-тень 1938 – липень 1939). Записи проводились о 6:22, 12:22 і 20:22 локального часу. У дослідженні використо-вуються середні добові й місячні значення атмосферно-го тиску (PA), температура повітря (середня – ТМ, міні-мальна – ТN і максимальна – ТХ), швидкість вітру (WS), хмарність (СС), сума опадів (RR) і товщина покриття снігу (SD). Виходячи із зареєстрованих показників сухо-го та вологого термометра, були розраховані своєчасні та середні значення тиску водяної пари (VP), відносної вологості (RH), температури точки роси (DWPT) та де-фіциту вологості (VPD).

Виклад основного матеріалу. У Високогірній Ме-теорологічно-астрономічній обсерваторії (ВМАО) протя-гом усього аналізованого періоду атмосферний тиск характеризувався частими і великими змінами. У зимові місяці середньомісячні значення тиску були нижчими, ніж у літні місяці. Найнижчий тиск був зафіксований 23 березня 1939 р. (769 гПа), а найвищий – 23 листопа-да 1938 р. (808 гПа).

Крім того, інші метеорологічні елементи, включаючи температуру повітря, також характеризувалися вели-кою змінністю. Найбільш холодним місяцем на г. Піп Іван був лютий і березень із середньомісячними показ-никами TM відповідно –8,1 °С і –10 °С. Крім того, у чер-вні та липні в Чорногорі було набагато тепліше (7,1 °С та 9,3 °С відповідно). Найнижче значення TN в ВМАО було задокументовано 17 грудня 1938 року (–23,7 °C), а найвище – TX 23 липня 1939 р. (20,4 °C) (табл. 1).

Найбільша кількість суворих холодних днів (TN < −10 °C) спостерігалася в лютому, березні та квітні (10, 24 і 14 відповідно), у грудні та січні їх було дещо менше (11 і 10 відповідно). У решти місяців ці дні не виступали взагалі, за винятком листопада, де був усьо-го лише один такий день.

Морозні дні (TX < 0 °C) на вершині гори були 132 рази. Протягом майже всього місяця вони були за-фіксовані від грудня по березень. Майже непомітними вони були в жовтні, листопаді, квітні та червні (6, 8, 9 та 1 день відповідно).

Дні з приморозками (TN < 0 °C) спостерігалася в ко-жному місяці всього досліджуваного періоду. Усього за 10 місяців спостережень на станції Піп Іван було 200 днів з приморозками (ТN < 0 °С). Вони спостеріга-лись протягом усього, або майже всього місяця від лис-топада по квітень. Було їх набагато менше в жовтні, травні, червні й липні (16, 10, 4 і 2 дні відповідно).

Область Піп Івану характеризувалася високою від-носною вологістю повітря. Найвища PH спостерігалася у жовтні 1938 року (92 %), а найнижча – у липні 1939 року (80 %). Найвищі показники тиску водяної па-ри (VP) було обраховано для літніх місяців, а найнижчі

– для зимових. Для прикладу найвищий показник тиску водяної пари (VPmax) було зафіксовано у липні (12,7 мм), а найнижчий (VPmin) – у березні (0,7 мм). Порівнюючи лише максимальні показники дефіциту тиску водяної пари (VPDmax) кожного місяця, його пік був зафіксований у липні (5,1 гПа), а найменшим він був у лютому (1,6 гПа). Крім того, для кожної доби було обчислено параметр температури точки роси (DWPT). Подібно як тиск водяної пари його найвищі показники реєструвалися у літні місяці, а найнижчі – у зимові.

За період аналізу на вершині г. Піп Іван відзначено загальну кількість опадів – 927,9 мм, причому найбільші суми опадів відзначалися в липні (233,7 мм). У тому ж місяці, 27 липня 1939 р., випала найбільша сума опадів за день (70 мм).

Протягом 10-місячного періоду дослідження у ВМАО було відзначено 159 днів з опадами (RR ≥ 0,1 mm), бі-льшість з яких були у вересні, березні, травні та червні, відповідно 24, 24, 21 та 20 днів у місяці. Менше днів з опадами було в листопаді, грудні, січні, лютому, квітні й липні (13, 14, 14, 13, 1 і 15 днів відповідно). Також для кожного місяця було обчислено кількість днів з опадами RR ≥ 1,0 mm і RR ≥ 10,0 mm, сума днів яких для всього досліджуваного періоду становить відповідно 133 і 46.

Загалом на станції Піп Іван за 10 місяців спостережень було зафіксовано 161 день зі сніжним покривом. Уперше сніг випав 9 жовтня 1938 року. У жовтні він вкривав землю протягом 11 днів, а в листопаді майже протягом усього місяця – 23 дні. Постійний сніжний покрив на вершині Піп Іван спостерігався з 5 грудня 1938 р. до 9 квітня 1939 р. Після цього спостерігався лише один день у травні. Максимальна висота снігу (SD) станови-ла 70 см і була зафіксована 18 березня 1939 року.

Протягом аналізованого періоду середня швидкість вітру у ВМАО в Чорногорі була 9,7 м∙с–1. Найвищий се-редній показник WS був обчислений для вересня і січня (11,6 м∙с–1 і 11,3 м∙с–1 відповідно), найменший – для грудня і липня (8,2 м∙с–1 і 7,0 м∙с–1 відповідно). Було обчислено кількість днів із сильним вітром (WS ≥ m∙с–1) для кожного місяця. За 10 місяців дослідження було 207 таких днів, що є суттєвим. Значна різниця в річному режимі цих днів не спостерігається. Місяць з дуже сильними вітрами (WS > 15 м∙с–1) був січень (26 днів). Пориви вітру від 15 м∙с–1 до 43 м∙с–1 спостері-галися майже весь місяць. У період з жовтня 1938 р. по липень 1939 р. середня хмарність в Чорногорі становила 7,7 (за шкалою 0–10). Найвища середня хмарність спостерігалася у січні й травні (відповідно 8,5 та 9,2), а найменша – у липні та жовтні (відповідно 6,0 та 6,4). Усього на станції Піп Іван спостерігалося лише 19 днів із середньою хмарністю нижче 2 (за шкалою 0–10), що є близько 6 % від загаль-ної кількості днів (304 дні).

Загалом у ВМАО було зафіксовано 205 днів із тума-ном. Причому найбільше цих днів було занотовано у вересні, січні та березні (27, 25 та 27). Дні із штормови-ми попередженнями на Піп Івані трапилися лише у тра-вні, червні й липні (відповідно, 5, 8, і 8; усього 21 день).

Висновки. Зважаючи на дуже короткий період спос-тережень, їхні результати не є достатньо репрезента-тивними для характеристики клімату на г. Піп Івані. Важко сказати, чи спостережені подібності та відмінно-сті є випадковими, чи мають постійний характер.

Загальновідомо, що у вересні 1939 року Західну Ук-раїну, у тому числі Обсерваторію, зайняли радянські війська. З доступної нам інформації точно знаємо, що з половини 1940 до червня 1941 р. тут функціонувала метеорологічна станція із широким колом досліджень. Не знаємо, чи залишились якісь оригінальні записи із цього періоду. Імовірно так згадується про це при описі вітру в розділі "Клімат" монографії "Природа Українсь-ких Карпат": "Е. С. Розова відзначає, що в гірському масиві Чорногори на висоті 2023 м за січень – травень 1941 р. вітри зі швидкістю 40 м/с–1, спостерігались у 30 випадках" [4]. Ми не знайшли жодних оригінальних записів спостережень цього періоду в українських архі-вах. Імовірно, після розпаду СРСР дані залишились в архівах Російської Федерації.

• З доби на добу. Середньомісячні значення PA були ни-жчими для зимових місяців, ніж у літні місяці. Середня температура на г. Піп Іван за 10 місяців становить 0,8 °С. Варто зазначити, що загальна кількість опадів за період дослідження в Чорногорі була 942,5 мм. Постій-ний сніговий покрив на г. Піп Іван лежав від 5 грудня до 9 квітня. Середня швидкість вітру (за 10 місяців) на г. Піп Іван – 9,7 м/с^–1. Середня хмарність у жовтні 1938 – липні 1939 р. на Піп Івані становила 7,6.

Було зафіксовано всього лише 19 днів із середньою хмарністю нижче 2. Проте, якщо підрахувати кількість днів із хмарністю нижче 2 лише з години 20:22, то їхня кількість становить 50. Цей показник є вищим, проте все одно не є достатнім як для астрономічної обсерва-торії високого класу (у часи, коли вона була відкрита вперше, астрономічну її частину можна було б віднести до обсерваторій середнього класу). Також слід заува-жити, що погода о 20:22 не може відображати стан неба і погоду, що буде протягом цілої ночі. Хоч це вже може свідчити, що погодні умови на горі Піп Іван не є підходящими для астрономічних спостережень (висо-кий рівень хмарності). Якби погодні умови були більш сприятливими, то можна було б заінсталювати інфра-червоний датчик температури неба і за допомогою шкали Бортля підтвердити або спростувати доцільність інсталяції тут хорошого астрономічного обладнання. Єдине, що ми нині можемо зробити – це отримати час-тини оригінального телескопа з Астрономічної обсерва-торії в Хожові, якій там зберігається донині, хоча б для історичної експозиції.

Результати перших метеорологічних спостережень на Піп Івані, представлені в цьому дослідженні, показують, що варто здійснити зусилля, щоб відновити роботу Обсерваторії. Сьогодні в Обсерваторії вже діє українсько-польський гірський пошуково-рятувальний пост. Міжнародному науковому центрі "Обсерваторія" пла-нуються такі підрозділи: метеорологічні й астрономічні спостереження, комплексні науково-дослідні лаборато-рії науковців із широким спектром досліджень наук про Землю і середовище, місце практик для студентів і прихисток для туристів.

• • У рамках метеорологічної станції плануються широкомасштабні дослідження з використанням автоматичної техніки вимірювання таких параметрів: атмосфер-ний тиск (PA), температура повітря (середня – ТМ, мі-німальна – ТN і максимальна – ТХ), хмарність (СС), опади (RR), товщина снігового покриву (SD), швидкість і напрямок вітру (WS і WDu). Базуючись на показниках сухого та вологого термометра і сенсора вологості, бу-дуть розраховані своєчасні та середні значення тиску водяної пари (VP), відносної вологості (RH), температу-ри точки роси (DWPT), дефіцит вологості (VPD), а також евапотранспірація (ET). В Обсерваторії ще готуються до встановлення прилади сонячного випромінювання з великим спектром досліджуваних параметрів – від три-валості сонячного сяйва (SUD) чи альбедо (AL) до ви-мірів ультрафіолету А (UV-A) і Б (UV-B). До метеороло-гічної станції входитиме теж система моніторингу якості повітря, що замірятиме хімічні гази в атмосфері

(e.g. O3, SO2, N, CO i CO2).

Ще в минулому році було підписано Меморандум про створення на базі Обсерваторії Карпатського еко-логічного центру. Під документом, крім керівництва Прикарпатського університету, також підписались представники Міністерства освіти та науки України, Міністерства екології та природних ресурсів України і Карпатського національного природного парку. За підтримки таких потужних інституцій спектр моніторингу якості повітря можливо буде розширено.

Пункт для метеорологічних спостережень в МНЦ "Обсерваторія" є унікальним. З точки зору науки ми матимемо постійний моніторинг елементів як атмосфери, так і природного середовища загалом на висоті більше 2000 м н.р.м. Метеорологічні дослідження в цьо-му місці є обґрунтованими і будуть основним завдан-ням роботи Обсерваторії. Також пункт матиме і практичне застосування з дня на день, наприклад своєчасне попередження лавинної небезпеки чи пошуково-рятувальний пункт. Зважаючи на велику важливість цього гірського масиву в кліматичному відношенні, а також для розуміння фізико-географічних процесів в усьому регіоні, варто задіяти комплексне вивчення його середовища. Разом із спостереженнями, проведеними в інших районах Карпат, це дозволить нам повною мі-рою зрозуміти кліматичні особливості, а також природнє середовище цілої системи Карпатських регіонів.

http://visnyk-geo.univ.kiev.ua/?page_id=7281&lang=...

Теги: Обсерваторія, історія