Ініціатива "Європа Карпат" народилася в 1999-2000 роках у Підкарпатському воєводстві Польщі. Натхненний тодішнім воєводою у ті часі розпочався проект "Зелені Карпати". Його метою був розвиток польсько-словацького-українського співробітництва. Навіть тоді увага приділялася не тільки потребам рівномірності розвитку регіонів Центральної та Східної Європи, а й необхідності реалізації політики «балансу економіки та екології», зростанню дефіциту питної води та величезному збитку від паводків у гірських районах.
Найяскравіші контури «Європи Карпат» пов'язані з підготовкою Рамкової конвенції про захист і сталий розвиток Карпат 22 травня 2003 року в Києві. Конвенція стала основним документом, що складав співпрацю в Карпатському регіоні. Сім країн - Чеська Республіка, Польща, Румунія, Сербія, Словаччина, Україна та Угорщина - заснували на Альпійській моделі концепцію сталого розвитку Карпат. Перемогло переконання, що «Карпати» - це унікальна територія Європи, яка вимагає міжнародної співпраці.
Ініціатива "Європа Карпат" була спрямована на підвищення потенціалу розвитку регіону в умовах подолання наслідків комунізму та запланованого розширення Європейського Союзу до країн Центральної Європи.
У географічному сенсі транскордонний Карпатський регіон охоплював як гори, так і передгір'я, низини і долини. Підписанти взяли на себе зобов'язання щодо захисту біорізноманіття, ландшафту та культури, а також скоординованої роботи політики планування. Вони також визначили найбільш важливі сектори співробітництва: інфраструктура та послуги, використання природних ресурсів, охорона навколишнього середовища, сільське господарство і лісове господарство, культурне надбання та народні знання.
Організація у Варшаві, у листопаді 2007 року, зустрічі депутатів з Карпатських країн стали завершенням першого етапу будівництва Європи Карпат. Ініціатором зустрічі був тодішній голова Комітету з питань охорони навколишнього природного середовища, природних ресурсів і лісового господарства Сейму Марек Кухцинський.
У 2007-2011 роках відбулася інституціоналізація ініціативи «Європа Карпат» на соціальному та організаційному рівні. В результаті діяльності МарекаКухцинського проект почав зосереджуватися на діяльності міжнародного середовища, що об'єднує політиків, експертів, науковців та представників місцевого самоврядування, які висловилися за розширення формули карпатського співробітництва. Визначальною стала Карпатська конвенція, у якій йшлося про адміністративні одиниці у Карпатах у 2007-2011 роках, висловлювалося переконання, що роздуми про субрегіональне співробітництво між карпатськими країнами, що розрізняє геополітичне положення, центральноєвропейську політичну ідентичність і національні цінності, формувалися в результаті історичних процесів, що відбуваються на території між Німеччиною та Росією.
Соціальна інституціоналізація ініціативи "Європа Карпат" означала зміну думки про географічне середовище. Річки, долини, гори і природні ресурси у минулому були лише предметом політичних конфліктів і суперництва між державами, але різні впливи - культурні, релігійні та етнічні - завжди взаємопроникали і створили унікальний характер Європи.
Згідно з цим напрямком мислення, Карпати з'єднують і не ділять мешканців регіону. Вони заохочують до співробітництвтва не тільки між місцевими громадами, що живуть у цих горах, а й між усіма Карпатськими країнами.
У 2010 році була запланована 1-я Міжнародна конференція «Європа Карпат».
Проте, через Смоленську трагедію, вона була перенесена на наступний рік. Це відбулося 26 лютого 2011 року в Перемишлі.
Вона отримала парламентську формулу. Головним організатором став Сейм Республіки Польща, зокрем, Парламентська група Карпат за підтримки Сенату Республіки Польща), а також паралементи та місцеві органи влади, активісти неурядових організацій та науковці інших Карпатських країн.
У 2011 році вперше Міжнародна конференція «Європа Карпат» стала постійною
частиною Економічного форуму в Криниці Здруй. Потім був прийнятий Меморандум
Карпатський - перший документ, що вказує на необхідність розробки Карпатської Стратегії, яка отримала не тільки місцевий, але й міждержавний вимір. Карпатська стратегія стала одним з інструментів макроекономічної політики Європейського Союзу відповідно до принципів
сталого розвитку та субсидіарності.
Регулярні міжнародні конференції, організовані в основному в Криниці Здруй і Красічин, стали в 2011-2019 роках "Карпатською агорою", головним організаційним формом ініціативи «Європа Карпат» як засобом парламентської дипломатії.
Тематичний обсяг Карпатської конференції систематично розширювався. У 2011-2012 роках переважали питання транскордонного та міжнародного співробітництва. У цей період відзначалися конкретні успіхи. Поняття «Карпатський бренд» було введено до соціальної комунікації та зроблено її первісну ідентифікацію.
У 2012 році на зустрічі (на Парламентській Асамблеї Польщі та України) в Яремче "Європою Карпат" було проголошено й задекларовано парламентську підтримку проектів відбудови астрономічно-метеорологічної обсерваторії на горі Піп Іван (Чорногора, Івано-Франківській області) та створення Міжнародного центру зустрічей молоді України та Польщі у Мікуличині.
У 2013 році були зроблені комплексні пропозиції - прийняття Європейським Союзом оперативної програми «Карпатський горизонт 2020» та будівництво трансевропейського маршруту зв'язку «Віа Карпатія». Тоді конференція «Європа Карпат» була організована під гаслом широкого сенсу - Карпати для Європи. Також були заявлені нові цілі: посилення політичної співпраці, включаючи парламентське співробітництво, карпатських країн; зміцнення політичних і економічних зв'язків; Презентація Карпатської точки зору на маршруті зв'язку Via Carpathia.
Цей захід полягав у поглибленні організаційної інституціоналізації карпатської співпраці, сформульованої у 2012-2013 роках, у формі створення парламентських групп, Міжпарламентської Асамблеї Центральної та Східної Європи. Проект створення карпатської парламентської мережі також супроводжувався інтелектуальними та науковими ініціативами: організацією Карпатського університету та розвитком «Карпатської енциклопедії».
Ці пріоритети були розширені у 2014-2015 роках. Розглянуто геополітичне значення Карпатського регіону, а в 2014 році Крининська декларація підтримала Україну у війні з Росією, водночас відкинувши політику пасивності до агресії та закликаючи до захисту європейських прав та цінностей.
Був також встановлений новий напрямок - роздуми та співпраця для поліпшення безпеки в регіоні. Назви конференційних панелей у 2015 році були характерні: загрози та можливості для співпраці в Центральній та Східній Європі в умовах відродження геополітики; Національні держави як цінність і охорона (гарант) різноманітності Карпатської Європи; Карпати без кордонів - захищають спадщину, перемагають мрії; Бренд «Карпати», стратегія на майбутнє; Економіка Карпат та охорона навколишнього середовища. У пошуках компромісу; Інфраструктура та інвестиції в Карпатах - потреби, проекти, перспективи.
Ініціатива "Європа Карпат" поступово розширила сферу впливу як на карпатських підприємців, так і на інтелектуалів, а також на політиків з країн Балтії та Кавказу. Все більш чітко ініціатива стала широким політичним проектом організації співпраці між країнами Центральної та Східної Європи, незалежно від їхнього членства в Європейському Союзі.Ініціатива "Європа Карпат" народилася в 1999-2000 роках у Підкарпатському воєводстві Польщі. Натхненний тодішнім воєводою у ті часі розпочався проект "Зелені Карпати". Його метою був розвиток польсько-словацького-українського співробітництва. Навіть тоді увага приділялася не тільки потребам рівномірності розвитку регіонів Центральної та Східної Європи, а й необхідності реалізації політики «балансу економіки та екології», зростанню дефіциту питної води та величезному збитку від паводків у гірських районах.
Найяскравіші контури «Європи Карпат» пов'язані з підготовкою Рамкової конвенції про захист і сталий розвиток Карпат 22 травня 2003 року в Києві. Конвенція стала основним документом, що складав співпрацю в Карпатському регіоні. Сім країн - Чеська Республіка, Польща, Румунія, Сербія, Словаччина, Україна та Угорщина - заснували на Альпійській моделі концепцію сталого розвитку Карпат. Перемогло переконання, що «Карпати» - це унікальна територія Європи, яка вимагає міжнародної співпраці.
Ініціатива "Європа Карпат" була спрямована на підвищення потенціалу розвитку регіону в умовах подолання наслідків комунізму та запланованого розширення Європейського Союзу до країн Центральної Європи.
У географічному сенсі транскордонний Карпатський регіон охоплював як гори, так і передгір'я, низини і долини. Підписанти взяли на себе зобов'язання щодо захисту біорізноманіття, ландшафту та культури, а також скоординованої роботи політики планування. Вони також визначили найбільш важливі сектори співробітництва: інфраструктура та послуги, використання природних ресурсів, охорона навколишнього середовища, сільське господарство і лісове господарство, культурне надбання та народні знання.
Організація у Варшаві, у листопаді 2007 року, зустрічі депутатів з Карпатських країн стали завершенням першого етапу будівництва Європи Карпат. Ініціатором зустрічі був тодішній голова Комітету з питань охорони навколишнього природного середовища, природних ресурсів і лісового господарства Сейму Марек Кухцинський.
У 2007-2011 роках відбулася інституціоналізація ініціативи «Європа Карпат» на соціальному та організаційному рівні. В результаті діяльності МарекаКухцинського проект почав зосереджуватися на діяльності міжнародного середовища, що об'єднує політиків, експертів, науковців та представників місцевого самоврядування, які висловилися за розширення формули карпатського співробітництва. Визначальною стала Карпатська конвенція, у якій йшлося про адміністративні одиниці у Карпатах у 2007-2011 роках, висловлювалося переконання, що роздуми про субрегіональне співробітництво між карпатськими країнами, що розрізняє геополітичне положення, центральноєвропейську політичну ідентичність і національні цінності, формувалися в результаті історичних процесів, що відбуваються на території між Німеччиною та Росією.
Соціальна інституціоналізація ініціативи "Європа Карпат" означала зміну думки про географічне середовище. Річки, долини, гори і природні ресурси у минулому були лише предметом політичних конфліктів і суперництва між державами, але різні впливи - культурні, релігійні та етнічні - завжди взаємопроникали і створили унікальний характер Європи.
Згідно з цим напрямком мислення, Карпати з'єднують і не ділять мешканців регіону. Вони заохочують до співробітництвтва не тільки між місцевими громадами, що живуть у цих горах, а й між усіма Карпатськими країнами.
У 2010 році була запланована 1-я Міжнародна конференція «Європа Карпат».
Проте, через Смоленську трагедію, вона була перенесена на наступний рік. Це відбулося 26 лютого 2011 року в Перемишлі.
Вона отримала парламентську формулу. Головним організатором став Сейм Республіки Польща, зокрем, Парламентська група Карпат за підтримки Сенату Республіки Польща), а також паралементи та місцеві органи влади, активісти неурядових організацій та науковці інших Карпатських країн.
У 2011 році вперше Міжнародна конференція «Європа Карпат» стала постійною
частиною Економічного форуму в Криниці Здруй. Потім був прийнятий Меморандум
Карпатський - перший документ, що вказує на необхідність розробки Карпатської Стратегії, яка отримала не тільки місцевий, але й міждержавний вимір. Карпатська стратегія стала одним з інструментів макроекономічної політики Європейського Союзу відповідно до принципів
сталого розвитку та субсидіарності.
Регулярні міжнародні конференції, організовані в основному в Криниці Здруй і Красічин, стали в 2011-2019 роках "Карпатською агорою", головним організаційним формом ініціативи «Європа Карпат» як засобом парламентської дипломатії.
Тематичний обсяг Карпатської конференції систематично розширювався. У 2011-2012 роках переважали питання транскордонного та міжнародного співробітництва. У цей період відзначалися конкретні успіхи. Поняття «Карпатський бренд» було введено до соціальної комунікації та зроблено її первісну ідентифікацію.
У 2012 році на зустрічі в Яремче було прийнято парламентську підтримку (на Парламентській Асамблеї Польщі та України) щодо відбудови астрономічно-метеорологічної обсерваторії на горі Піп Іван (Чорногора, Івано-Франківській області) та створення Міжнародного центру зустрічей молоді України та Польщі у Мікулічині.
У 2013 році були зроблені комплексні пропозиції - прийняття Європейським Союзом оперативної програми «Карпатський горизонт 2020» та будівництво трансевропейського маршруту зв'язку «Віа Карпатія». Тоді конференція «Європа Карпат» була організована під гаслом широкого сенсу - Карпати для Європи. Також були заявлені нові цілі: посилення політичної співпраці, включаючи парламентське співробітництво, карпатських країн; зміцнення політичних і економічних зв'язків; Презентація Карпатської точки зору на маршруті зв'язку Via Carpathia.
Цей захід полягав у поглибленні організаційної інституціоналізації карпатської співпраці, сформульованої у 2012-2013 роках, у формі створення парламентських групп, Міжпарламентської Асамблеї Центральної та Східної Європи. Проект створення карпатської парламентської мережі також супроводжувався інтелектуальними та науковими ініціативами: організацією Карпатського університету та розвитком «Карпатської енциклопедії».
Ці пріоритети були розширені у 2014-2015 роках. Розглянуто геополітичне значення Карпатського регіону, а в 2014 році Крининська декларація підтримала Україну у війні з Росією, водночас відкинувши політику пасивності до агресії та закликаючи до захисту європейських прав та цінностей.
Був також встановлений новий напрямок - роздуми та співпраця для поліпшення безпеки в регіоні. Назви конференційних панелей у 2015 році були характерні: загрози та можливості для співпраці в Центральній та Східній Європі в умовах відродження геополітики; Національні держави як цінність і охорона (гарант) різноманітності Карпатської Європи; Карпати без кордонів - захищають спадщину, перемагають мрії; Бренд «Карпати», стратегія на майбутнє; Економіка Карпат та охорона навколишнього середовища. У пошуках компромісу; Інфраструктура та інвестиції в Карпатах - потреби, проекти, перспективи.
Ініціатива "Європа Карпат" поступово розширила сферу впливу як на карпатських підприємців, так і на інтелектуалів, а також на політиків з країн Балтії та Кавказу. Все більш чітко ініціатива стала широким політичним проектом організації співпраці між країнами Центральної та Східної Європи, незалежно від їхнього членства в Європейському Союзі.