24-25 вересня відбуваються традиційні ХIIІ українсько-польські зустрічі. Це єдиний регулярний науковий форум, який вже 13 рік поспіль збирає разом для обміну думками відомих українських і польських експертів, дипломатів та науковців.
Всі ці роки він відбувався у Яремче, але 2020 рік вніс свої корективи. Тож цього року зустрічі проходять онлайн і їх тема “За нашу і вашу свободу”: уроки минулого та сучасні реалії (до 100-річчя союзу Симона Петлюри і Юзефа Пілсудського та Варшавської битви)”. Онлайн-формат ‒ не є найкращим для такого спілкування, але він дозволив ще більше розширити експертське коло.
З початком роботи учасників зустрічей привітали голова Фонду “Свобода і Демократія” Ліля Любонєвіч, міністр, вповноважений Уряду з питань Полонії і Поляків на Сході Ян Джєджічак, заступник міністра закордонних справ України Василь Боднар, Надзвичайний і Повноважний посол України в РП Андрій Дещиця, директор департаменту співпраці з Полонією та поляками закордом Славомір Ковальський, Генеральний консул консульства РП у Львові Еліза Дзвонекєвіч, головний редактор тижневика “Кур’єр Галіцийський” Войцех Янковський, директор Інституту польської культури в Києві Роберт Чижевський, директор Інститу політичних та етно-національних досліджень ім. І.Кураса НАН України, радник офісу президента України Олег Рафальський, заступник голови Фонду “Свобода і демократія” Мачей Данцевіч, голова Фонду міжнародної допомоги Рафал Дзєнчьоловський, директор Південно-Східного наукового інституту в Перемишлі Станіслав Стемпень, [1] Відкрили ж онлайн-конференцію традиційно ректор Прикарпатського університету Ігор Цепенда та директор Студій східноєвропейських досліджень Варшавського університету Ян Маліцький. “Зараз, як ніколи, нам потрібно бути разом, об’єднувати всі зусилля – політичні, економічні, інтелектуальні, міжкультурні для того щоби протистояти новій хвилі агресії, яка сьогодні змінює форми, але за змістом залишається тією ж, – заявив Ігор Цепенда. – Тому наші зустрічі – це підтвердження того, що нам вдалося протягом цих років об’єднати велику кількість дослідників українсько-польських відносин, які дійсно докладають чимало зусиль, аби ці ідеї, думки, експертизи донести до урядів наших країн, щоб вони успішно реалізовувались”. Директор Студій східноєвропейських досліджень Варшавського університету Ян Маліцький, який брав участь у конференції з Литви, також привітав усіх учасників зустрічей і подякував їм за те, що навіть у складні часи пандемії конференцію не було ані скасовано, ані перенесено. Обидва ініціатори українсько-польських зустрічей також згадали ще одного ініціатора та партнера конференції ‒ головного редактора тижневика “Кур’єр Галіційський” Мирослава Ровінського, якого не стало цього року. Учасники конференції вшанували його пам’ять хвилиною мовчання.
Після урочистого відкриття розпочала роботу секція “Місце засобів масової інформації у формуванні діалогу українців і поляків в Україні (в пам’ять про Богдана Осадчука та Мірослава Ровіцького)”. У перший день зустрічей пройшли презентації “Сучасна історіографія України і українсько-польських відносин у ХХ ст. та вплив польської спадщини на формування сучасної ситуації в Україні” та Клубу Галіційського, а також засідання секції “Союз Пілсудського – Петлюри як спроба створення нової системи безпеки в Центрально-Східній Європі”.
Посади слід писати перед ім'ям та прізвищем особи, оскільки серед такої великої кількості учасників незрозуміло хто ким є.
Наприклад, ректор Ігор Цепенда, проректор Сергій Шарин, а не Ігор Цепенда, ректор, Сергій Шарин, проректор...
