У Прикарпатському національному університеті імені Василя Стефаника відбулася друга Міжнародна конференція „Зустрічі на Покутті – Рафайловські читання 2019”. Її присвячено питанням культурної спадщини у Східних Карпатах, історії проведених у них досліджень та їх цивілізаційної інфраструктури - промислам, комунікації, курортам. Головною метою цього заходу, що стає традиційним є систематизація знань і встановлення контактів між середовищами польських та українських дослідників регіону, а також відвідання історичних меморіалів Першої світової війни.
Співорганізаторами міжнародної конференції „Зустрічі на Покутті – Рафайловські читання 2019” з польського боку також виступили Фундація „Допомога полякам на Сході”, Інститут культурознавства Академії Ignatianum із Кракова, а з українського боку Центр польської культури та європейського діалогу в Івано-Франківську, Прикарпатський національний університет та сільська рада Бистриці (колишньої Рафайлової).
Ян Склодовський, голова Варшавського товариства „Res Carpathica”, якe виступило співорганізатором Міжнародної конференції „Зустрічі на Покутті – Рафайловські читання 2019”, заявив, що такого роду дослідження є дуже важливими з точки зору збереження цивілізаційної спадщини Східних Карпат. Мова не лише про культуру, але й про дороги та залізниці, пошуки нафти і газу, пансіонати та санаторії, кліматологію, курортне лікування.
– Це питання історії, але й також питання певної систематизації всього, що відбувалося, а потім його публікація. Наслідком конференції є публікації, які видаються після кожної такої зустрічі друком. Вони залишаються в бібліотеках, це є слід праці людей, які беруть в тому участь, а разом з тим – це заохочення для інших, аби досліджували у майбутньому, – підкреслив Ян Склодовський.
На відкритті конференції ректор Прикарпатського університету Ігор Цепенда заявив про захоплення цим проектом, який тісно пов’язаний з культурою пограниччя. Адже мова йдеться про те, що об’єднує українців з народами-сусідами.
– Якщо дивитися на українсько-польські відносини, то і в історії України, і в історії Польщі Гуцульщина відігравала особливу роль. Багато письменників і дослідників зверталися до цієї проблеми. Згадати хоча б Станіслава Вінценза, який написав „На високій полонині”. Ми продовжуємо ці проекти, вони дозволяють нам зрозуміти минуле, зберегти спадщину і прогнозувати на наступне, бо є теми, які об’єднують. В українсько-польських відносинах є теми які ділять. Натомість ми шукаємо ті теми, які дійсно об’єднують, які дають можливість зрозуміти, що разом ми творимо силу і політичну, і економічну, і культурну, – переконаний Ігор Цепенда.
– Конференція, яка сьогодні починається, є дуже доброю платформою для таких наукових зустрічей. Часто молоді здається, що теми, що досліджуються на таких конференціях, є не дуже цікавими. Мало хто з молодих людей займаються дослідженням Східних Карпат, а попри все наслідки публікацій, досліджень, проектів, які втілюються на міжнародному рівні, залишають слід, сіють зерно, яке згодом стане спадщиною для наступних поколінь, – зазначила на відкритті конференції директорка Центру польської культури та європейського діалогу в Івано-Франківську Мар’я Осідач.
Коференція „Зустрічі на Покутті – Рафайловські читання 2019” також частково пройшла на території сучасної Бистриці (колись Рафайлової).
У рамках конференції в Центрі польської культури та європейського діалогу відбулось відкриття виставки фотографій Яцека Внука „Cхідні Карпати”.
