В рамках відзначення 20-річчя польсько-українського транскордонного співробітництва партнери проєкту “Адаптація колишньої обсерваторії на горі Піп Іван до потреб високогірного рятувального навчального центру (PIMReC)" відвідали «гуцульську піраміду» у день 85-річчя з дня її першого відкриття.
У заході з підведення попередніх підсумків завершення реалізації проєкту взяли участь представники Прикарпатського національного університету на чолі з ректором, координатором проєкту PIMReC Ігорем Цепендою та головою інфраструктурної групи PIMReC, проректором Ярославом Шинкаруком; Варшавського університету на чолі з директором Студій Східноєвропейських досліджень Яном Маліцьким; Управління ДСНС України в Івано-Франківській області на чолі з начальником відділу реагування на надзвичайні ситуації Тарасом Кочкоданом та менеджером проєкту PIMReC Миколою Бурлаком; провідний експерт представництва Програми транскордонного співробітництва Польща-Україна у Львові Василь Хім’як, представники консульських та регіональних урядових структур РП, які на різних етапах відновлення обсерваторії допомагали її відбудовувати.
"Зусилля українських і польських партнерів завершились першим успіхом", -- констатував ректор Прикарпатського університету Ігор Цепенда, подякувавши Програмі транскордонного співробітництва за наданий у 2019 році грант, який грантодавцями спочатку через епідемію ковіду, а потім через широкомасштабну війну декілька разів було продовжено у термінах реалізації, зважаючи на об'єктивні обставини, які партнери не могли передбачити.
Директор Студій Східноєвропейських досліджень Ян Маліцький від партнерів з Варшавського університету у свою чергу привітав всіх, хто бере участь у відродженні Обсерваторії з початком її другого життя, яке у часі співпало з 85-річчям від її першого відкриття.
Вперше директор Студій Східноєвропейських досліджень Варшавського університету Ян Маліцький побував в Обсерваторії на горі Піп Іван у далекому 2006 році. Це була по суті руїна -- напівзруйнована будівля без даху з півтораметровим шаром сміття у її середині. Саме тоді з'явилася мрія відродити Обсерваторію. Тоді вона здавалася абсолютно божевільною і досвід багатьох років відбудови довів, що побоювання щодо втілення цієї мрії у життя були не безпідставними. Пошук можливостей реставрувати об'єкт та надати йому друге життя затягнувся на довгі роки. Але те, що на сьогодні вдалося зробити надихає ініціаторів відбудови йти далі і після інсталяції метеорологічного обладнання відродити і ротонду, де має бути встановлений телескоп.
Теги: Білий Слон, Обсерваторія